ТК-235
Жіноча сорочка
- Сторіччя
- 19
- Дата створення
- 19 ст.
- Розміри
- 116х74х60 см (рукав від горловини)
- Матеріал
- Тканина, тканина домашнього виробництва, полотно конопляне відбілене, матеріал для оздоблення і плетіння, нитка, біль
- Техніка
- Ткацтво ручне, пошиття ручне, вишивка ручна, мережка, вишивка поверхнева, вишивка поверхнева лічильна, «лиштва» («гладь») коса, «стебнівка» («вистіг»), допоміжні оздоблювальні шви, «пухлики», змережування, «городки», вишивка прозора, «вирізування»
- Місце створення
- Україна, Слобожанщина, Харківська губернія
Опис
Сорочка прямого силуету, «до підточки». Стан сорочки зшитий з шести полотнищ. Рукав прямий з ласткою та уставкою, пришитою по основі, унизу густо рясований та викінчений обшивкою, угорі — прикрашений «пухликами» довжиною 6 см. Станок та уставки зібрані біля горловини у дрібні складочки технікою «вшивання до коміра». Горловина кругла з розрізом по центру переду, довжиною 25 см, обшита вузьким рубцем з двома прорізними петельками по краях. Сорочка прикрашена стилізованим рослинно-геометризованим орнаментом, вишитим «білим по білому» (уставка, рукав, поділ). Середня частина уставки прикрашена трьома солярними знаками у вигляді восьмипелюсткових квітів, розташованих горизонтально в одну лінію («лиштва»). Уставка та верхній край рукава прикрашені горизонтальною смугою орнаменту, елементами якого є подвійні ромбоподібні листочки та трикутники. Орнамент обведений зверху та знизу смугою з трикутників та маленьких подвійних листочків («лиштва»). По всій площині рукава розкидка восьмипелюсткових солярних знаків, таких же, як на уставці, та стилізованих чотирипелюсткових квіток у вигляді хреста («лиштва», «вирізування»). Поділ підшитий вузькою мережкою з подвійними стовпчиками та дірочками і оздоблений смугою мережки з напівромбів та S-подібних знаків, так званих «ключів», розташованих горизонтально («мережка з настилом»). Полотнища стану сорочки з'єднані на подолі декоративним швом (мереживний шов «городки»).
Легенда: сорочка належала Музею Слобідської України імені Г.С. Сковороди.